Ємільчинський лісгосп був організований в 1924 році. В 1960 році на основі Постанови РМ УРСР від 30.11.1959 р. № 1834 лісгосп був реорганізований в лісгоспзаг. Постановою Ради Міністрів УРСР від 12.07.1988 р. і відповідним наказом Мінлісгоспу України від 31.10.1991 р. № 133 та об’єднання “Житомирліс” від 11.11.1991 р. № 162 “Про організаційну структуру управління лісовим господарство” на основі якого створено держлісгосп.
Наказом Держкомлісгоспу України № 123 від 23.02.2005 року держлісгосп реорганізований в ДП “Ємільчинське лісове господарство” (“Ємільчинський лісгосп”).

Природно-кліматичні умови

Відповідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до зони Центрального Українського Полісся. По характеру лісорослинного районування - до зони  змішаних лісів Східно-Європейської рівнини.
Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний, що створює сприятливі умови для ведення лісового господарства.
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносяться пізні весняні і ранні осінні заморозки, а в окремі роки значна кількість опадів, які приводять до надмірної зволоженості ґрунтів.
Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою рівнину з незначними підвищеннями і котловинними впадинами.
Основні типи і види грунтів:
  • дерново-слабопідзолисті на піщаних і глинисто-піщаних відкладеннях - 56%;
  • дерново-середньопідзолисті по супіщаних відкладеннях - 32%;
  • торф’яний - 12%.
  • Ерозійні процеси, в умовах значної лісистості і рівнинного рельєфу, на території лісгоспу відсутні.
  • Територія лісгоспу розташована в басейнах рік Уборть, Уж і Перга.
  • За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до свіжих і вологих.