Цю рослину здавна вважають провісником весни. За традицією, коли вперше побачиш навесні ряст, треба зірвати його, кинути під ноги і потоптати, примовляючи: «Топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть!», або: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!» Це означало, що людина, яка доторкнеться до живої природи, набереться її життєдайної сили та неодмінно доживе до наступної весни.
Ряст (Corydalis) – рід переважно багаторічних трав’янистих рослин з родини Руткових (Fumariaceae), налічує більш як 400 видів. І в природі нічого навмисно топтати НЕ ВАРТО.
Чому не варто?
Розвиток рослини починається ще восени. Саме в цей час на бульбі закладається брунька. З неї за зиму виростає довгий росток, який навесні швидко з'являється на поверхні ґрунту. Зверху він прикритий щільною напівпрозорою плівкою-футляром, яка захищає його від механічного пошкодження. Як тільки росток з'являється над землею, футляр розривається поздовжньою щілиною, вивільняючи зігнуте, недорозвинене стебло з листками і суцвіттям. Стебло швидко, протягом кількох днів, розправляється, розгортає листки і зацвітає. Цвіте у березні — квітні. Насіння, що має поживний принасінник, розтягують по всьому лісу мурашки. Рослина, яка виросте з насінини, зацвіте тільки на четвертий-п'ятий рік життя.
Ряст в своєму вірші згадував славетний український письменник Тарас Шевченко
,,Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила, .... "
Це надзвичайно гарна і ароматна рослина, яка заслуговує Вашої уваги.
А для тих, хто дуже вже хоче дотриматись традиції і таки «потоптати ряст», то клікніть кілька разів по фото – у нашому безкінечному карантині-онлайні це якраз те, що треба.