Новина

П'янкий, густий, тягучий аромат, який важко з чимось сплутати шириться в лісах ДП "Ємільчинське ЛГ". Настала пора цвітіння Азалії понтійської (він же Рододендрон Жовтий). Місцеві жителі називають ще цю рослину "Дряпоштан"- варто лиш раз пройти густими заростями цієї рослини і сумніви щодо правильності місцевої назви азалії розвіюються вмить.

Головний лісничий ДП «Ємільчинське лісове господарство» Олександр Мельниченко розповідає, що лише на території лісгоспу дикі насадження азалії розповсюджені на майже 30 тисячах гектарів і площі ці незмінні.

"Із 7 лісництв нашого лісгоспу, у 6 присутній рододендрон, який ще по-місцевому називають багном. Як ця рослина тут з'явилась - ніхто достеменно не знає. Проте цілком точно можемо сказати, що менше азалії точно не стає вже сотню років, хоч цей кущ розмножується без участі людини" - розповідає лісівник.

Азалія понтійська – реліктова рослина-ендемік. Простими словами – це квітка дольодовикового періоду, яка росте лише в декількох місцевостях на всій планеті, зокрема на українському Поліссі. 

Вперше рододендрон жовтий відкрили в горах Кавказу, там він часто утворює суцільні зарості, інколи окуповує навіть слабо прикриті землею скали. Потім цю рослину виявили у Малій Азії. Про те, що він росте на Поліссі довгий час не знали навіть вчені. 

У світі садівників рододендрон жовтий користується величезною популярністю. Ще у далекому 1795 році англійський садівник на прізвище Міклер побачив цю рослину на Поліссі під час своєї подорожі Україною. Він привіз до Англії декілька кущів "царської квітки русичів", частину з яких продав за великі гроші. З тих часів за рододендроном закріпився статус однієї з найгарніших декоративних рослин.

Як Азалія Понтійською стала.

Одна таємнича особливість рододендрона стала причиною подій, описаних Ксенофонтом, давньогрецьким вченим.

Греки, в пошуку золотого руна по гірських дорогах Колхіди,втрапили в біду. Солдати знайшли в горах велику пасіку і поділили між собою наповнені важким медом стільники. Скуштувавши його, вони незабаром всі попадали без почуттів.

Чотириста років потому натураліст Пліній вивчив описи Ксенофонта і зробив висновок: греки отруїлись медом, отриманим із квіток Azalea luteum, тоді в неї з`явилась назва відома по-сьогодні Azalea pontica.

Азалія понтійська мало вивчена науковцями. Достеменно ніхто не знає, коли і як вона з'явилась на поліських болотах. Але їй до того байдуже, вона щороку хвалиться своєю красою.