Починаючи з червня і до самого кінця літа лісові зруби та ділянки з молодими культурами прикрашають досить високі трав’янисті рослини з свічеподібними суцвіттями насиченого рожево-бузкового кольору. Цю рослину у науковій термінології знають як зніт або хаменерій вузьколистий, а місцеві назви - кипрій, дикий льон, верба-трава, Богородиціна трава, єлушник, дрімота, вербова трава, маточник, хлібник. Та все ж найвідоміше його ймення - іван-чай. Справді, ця назва рослини доволі виправдана, адже при дотриманні певної технології можна власноруч заготовити сировину для приготовання гарячого напою. До того ж, дуже корисного.
Іван-чай – не лише гарна на вигляд рослина, а й прекрасний медонос. До речі, його здавна зостосовували у народній медицині: для лікування головного болю, безсоння, зміцнення організму, для загоювання ран, як обволікаючий і протизапальний засіб. Сьогодні фасований чай з кіпрею можна придбати у крамницях здорового харчування, супермаркетах чи замовити в інтернеті. А можна піти до лісу, заготовити сировину власноруч.
Для приготування чаю збирати слід лише листя. Час заготівлі - період цвітіння, причому кажуть, що серпневе листя дає зовсім інший колір приготованого напою. Зірвані листочки варто помити,сушити у тіні або на горищі з гарною вентиляцією, розстеливши шаром 5-7 см на папері або тканині. Це традиційний спосіб,
ще можна приготувати ферментований чай, який за смаком дуже близький до високоякісних сортів китайського зеленого чаю. Від ступеню ферментації залежить колір чаю – зелений, червоний або чорний – та смакові властивості.
Пам’ятайте, що збирати варто здорові, не пошкоджені хворобами, комахами, не забруднені пилом рослини. А ще якісна сировина лікарських трав має заготовлятися у екологічно чистому місці, де відсутні поряд шкідливі стоки, скупчення відходів, сміття.
