«Он погляньте зліва осередок всихання, а ось і з правого боку ділянка уражена,- ледь встигає Леонтій Михайлович показати нам проблемні квартали, поки ми їдемо УАЗиком лісовою дорогою. – Хвороба прогресує настільки швидко, що нерідко трапляються випадки, коли ми виявляємо осередки хворого лісу, проводимо обстеження, відводимо в рубку, а поки ці рубки проводяться, то виявляється, що площа ураження значно збільшилася і потрібно обстежувати знову.»
«Хвороба дійсно поширюється надзвичайно швидко, - підтверджує головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. – Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені в 2011 році – їх ми нарахували близько 10. В 2012 році цих осередків було близько 100, в 2014 – понад 1000, а на сьогодні - їх маємо більше 10 000. І це дуже умовно, адже провести облік всіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.»
Основна гіпотеза, яку висувають науковці, щодо причин всихання говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.
«Самка короїда – дуже плодюча,- продовжує Олександр Григорович, - вона має два основних покоління та сестринське, тобто може заселяти дерева як навесні так і кілька разів упродовж літа. Тому основна рекомендація лісівникам щодо способів боротьби з розповсюдженням хвороби полягає в тому, щоби вчасно виявляти уражені дерева та вчасно їх прибирати, обов’язково при цьому спалюючи порубкові рештки. Якщо ж не провести санітарні рубки в зимовий період – то в квітні-травні шкідники вилітають, заселяють нові території, і площа уражених насаджень таким чином відразу збільшується в 3-4 рази.»
«Підходити до цієї проблеми потрібно комплексно, - веде далі Леонтій Валенкевич. - Бо аж ніяк не можна упускати економічну складову. Тут вкрай важливо провести санітарні рубки до того, поки деревина не втратить свою ділову цінність. Бо якщо стовбур дерева посиніє – його можна реалізувати максимум як дрова. Від цього втрати несе не лише лісгосп, а й держава. Адже податок, сплачений підприємством від реалізації ділової деревини у 8-9 разів більший, ніж податок від реалізації такої ж кількості дров.
В цьому році в Городницькому лісгоспі уже обстежено і відведено під санітарні рубки 69 гектарів всихаючих хвойних насаджень.
«Набагато важче отримати дозвіл на проведення таких заходів у заказниках, зауважує головний лісничий підприємства, - адже на цих територіях ми не можемо проводити рубки, а хвороба, на жаль, їх не оминає. Лише в одному заказнику «Казява», що в Броницькому лісництві, на площі майже 10 гектарів сосна всихає. Якщо ж не прибрати ці дерева до весни – важко спрогнозувати наскільки пошириться хвороба».
Якщо з причинами всихання науковці якось визначилися, то з методами боротьби з цією хворобою поки що сутужно. Залишається лише сподіватися, що природа сама втрутиться в цей процес і чи то рослини пристосуються до нових кліматичних умов та не будуть ослаблюватися, чи, можливо, під впливом якихось факторів шкідники не матимуть таких сприятливих умов для розмноження – і хвороба відступить.