Аби зрозуміти тривогу лісівників - далеко в ліс ходити не треба. Побачити наслідки хвороб, що призводять до масового всихання хвойних та листяних порід, можна й на узбіччі лісу, при дорозі. Першою ознакою захворювання сосни є пожовтіння глиці, що починається з верхівки крони. Такі вогняні осередки сьогодні трапляються не лише на території одного чи двох лісгоспів, ця проблема торкнулася всієї території України.
- Уперше ми стикнулися із всиханням дуба. Це був 2002 рік. Масовість цього процесу занепокоїла нас, лісівників, і ми провівши ряд власних досліджень і спостережень, звернулися за допомогою до науковців, - розповідає головний лісничий Новоград-Волинського лісгоспу Георгій Юзвінський. - Першопричиною цього явища, хто б нам і що не говорив, ми вбачаємо в зміні кліматичних умов та зниженні рівня грунтових вод. Дерева стали вразливішими до різного виду хвороб, і зрештою почали масово всихати. До проблеми випадіння дуба згодом додалося всихання ясена, ялини, а три року тому й сосни.
«Ліків» від цієї хвороби, попри всі старання науковців, поки що не винайшли. Думки вчених розходяться, а лісівникам нічого іншого не лишається, як шляхом санітарних рубок, вирізати осередки спалаху. До того ж, варто зауважити, що якщо ще декілька років тому це можна було зробити шляхом проведення вибіркових санітарних рубок, то сьогодні інакше, як суцільною рубкою тут не обійтися. «Останніми роками всихання сосни стало настільки інтенсивним, що сьогодні убезпечити лісові насадження можна лише провівши суцільне зрубування осередку хвороби. Крім того, дуже важливо правильно відвести ділянку, аби не переступити отой бар’єр між живим, і вже хворим деревом, в той же час і не залишити його. Трапляється таке, що інколи пошкодувавши на вигляд здорове дерево, ми залишаємо його, а вже за два-три тижні доводиться знову спостерігати поширення захворювання біля вже зрізаної ділянки. Тому ми дуже прискіпливо проводимо відбір, колупаємо кожне деревце, аби не допустити подальшого розмноження хвороби», - розповідає головний лісничий.
Тож на протязі року лісівникам все частіше доводиться звертатися до відповідних органів за дозволами на проведення санітарних рубок. Паперова тяганина інколи затягується до півтора місяця. «Провести санітарну рубку інколи набагато легше, ніж отримати на неї дозвіл», - жартуючи каже Георгій Юзвінський. На початку жовтня понад 50 ділянок по 10-20 сотих (загалом 1253 метрів кубічних ялини, біля 400 кубів – ясена та близько 3000 кубометрів сосни загальною площею 16,5 га) на території всього лісгоспу знову відвела на зруб компетентна комісія, в складі якої спеціалісти Вінницілісозахисту та уповноважені особи обласного лісомисливського управління. Тож наразі з 11 листопада тут розпочався вже п’ятий підхід за 2015 рік у проведенні відповідних рубок. До кінця поточного року заплановані заходи мають закінчити. Лісівники кидають всі сили на боротьбу із «рижиками», як їх по-доброму називає головний лісничий. «У першу чергу ми намагаємося забрати хворі дерева, тому всі зусилля та засоби кидаємо для проведення цієї роботи», - каже Георгій Арсентійович, і наголошує, що жоден квадратний метр зрізаної ділянки не лишається пустувати. Тут обов’язково проводять комплекс лісовідновних заходів.
Аби ні в кого не виникало запитань з приводу того, чому ріжуть, і на яких підставах, директор лісгоспу Степан Нусбаум сьогодні показує, і надалі на час проведення санітарних рубок надаватиме підтверджувальний документ в пресу – дозвіл (див. на фото), у якому вказано всю інформацію щодо відведених ділянок. «Ми не зрубали жодного дерева, на яке немає дозволу. У своїй роботі ми відкриті і прозорі. Запрошую громадські організації та всіх, у кого виникають питання з приводу доцільності і законності даних дій та тих, хто ще не знайомий із «всихаючою» проблемою оглянути відведені ділянки. Для цього працівники лісгоспу (контактні телефони див. табл.) забезпечать усіх бажаючих транспортом, завезуть і покажуть проблему наочно, нададуть усю вичерпну інформацію», - обіцяє директор.
Степан Антонович також додає, що ця проблема настільки гостро постала перед роботою його колективу, що інколи навіть самі лісники через великі території обходів не завжди вчасно можуть помітити чергові осередки захворювання. Тому директор закликає громадськість, а особливо сільських жителів, населені пункти яких впритул прилягають до лісових масивів, бути пильними, і при виявленні перших ознак всихання дерев звертатися до лісгоспу.
Лісівники наголошують, що санітарні рубки впливають не лише на запобігання розповсюдження хвороб і шкідників. Вони виконують і екологічну, і природоохоронну функцію. Тут також передбачається й економічна складова. «Хвороба дерева починається з верхівки, спускаючись донизу стовбуром, деревина якого згодом починає синіти і втрачає свою товарну якісь. Тож якщо хворе дерево вчасно спиляти, з нього можна ще взяти частину ділового сортименту. Саме тому, коли ми зрізуємо дерево, а пень знизу ще залишається здоровим, у переважної більшості населення складається враження, що ріжемо все підряд і неконтрольовано», - каже Георгій Юзвінський, і пояснює, що саме тому лісівники запрошують громадськість перевірити їх роботу, і переконатися в доцільності цих дій.
Контактні телефони:
Курчицьке лісництво: Захарчук Сергій Григорович, лісничий, тел.: 067-410-99-08
Малоцвілянське лісництво: Демчук Віктор Миколайович, лісничий тел.: 067-410-99-02
Новоград-Волинське лісництво: Павлюк Іван Володимирович, лісничий, тел.: 067-410-99-29
Пилиповецьке лісництво: Маліновський Микола Мартинович, лісничий, тел.: 067-410-99-07
Пищівське лісництво: Зінчук Віталій Володимирович, лісничий, тел.: 067-410-99-76
Ярунське лісництво: Васильчук Олексій Леонідович, лісничий тел.: 067-410-99-39
Альона ДЕНИСЮК
Фото автора