У Білокоровицькому держлісгоспі цьогоріч спеціалісти спільно із науковцями розпочали роботу із встановлення і відмежування лісових угідь, які можуть відноситись до відповідних категорій так званих «старих» лісів: праліси, квазіпраліси або природні ліси. Вся ця робота розділена на три етапи: камеральні пошуки, потім польові дослідження, а на їх основі вже встановлюються відповідні типи лісу.
– Ми провели цю роботу і визначили, що на території Білокоровицького держлісгоспу є 325 гектарів природніх лісів, – стверджує в. о. головного лісничого ДП «Білокоровицьке лісове господарство» Ігор Тараканець. – Це переважно заболочені ділянки, де не довгий час не проводилась ніяка господарська діяльність і де був мінімальний антропогенний вплив. Це ліси, які росли і відновлювались внаслідок природнього відбору і самосіву. Окремі із них розміщені нині на територіях природньо-заповідного фонду.
До речі, у нас діє унікальний заказник державного значення «Поясківський». Він був створений у 1974 році на площі 113 гектарів. У цих заповідних угіддях із 1926 року жодним чином не велася господарська діяльність (на Україні це найдавніша ділянка лісу). Тут збереглися залишки так званого «корабельного» лісу, деревина із якого використовувалася для будівництва кораблів часів Петра І, у 18-му сторіччі приблизно. Буквально, до 50-их років минулого сторіччя площа «корабельного гаю» сягала приблизно 400 гектарів. Але у після воєнний час для відбудови народного господарства було вирубано величезні дуби на площі 300 гектарів, та на 113 гектарах «старі» дерева залишилися «для подальших наукових досліджень». На сьогоднішній день це найцінніші вікові деревостани, які ми пильно охороняємо і не проводимо там ніякої лісогосподарської діяльності.
– І сюди більше спрямований науковий інтерес, чим рекреаційний? – уточнюю у Ігоря Олександровича.
– Звичайно, науковий. Туристів ми сюди не заманюємо (як в Кам’яне село, наприклад), адже потрібно абсолютно мінімізувати вплив людини на ці «древні» території і насадження.
– А які породи дерев ростуть зараз у природньому лісі, так званому «корабельному»?
– Основна порода – дуби великих діаметрів, довкола яких вже навіть складено легенди. Зокрема, про дуб, під яким нібито проводив таємні зустрічі із прихильниками легендарний Тарас Бульба-Боровець, засновник УПА «Поліська Січ». Інших порід великих дерев тут мало.
– А яке ж основне призначення цих лісів?
– Це історичний, лісовий раритет, а призначення його науково-пізнавальне. Навіть побачити ці ніким «нечепані», віками стомлені ліси дуже цікаво, а науковцям – ще й надто важливо, бо їх на Україні та й в Європі залишилося надто мало. А праліси взагалі вже віднайти не можливо, адже одна із вимог для такої категорії лісу - відсутність людських стежок, випасання худоби і навіть заборона збирання грибів і ягід . Такі праліси можливо збереглись хіба що в далекому Сибіру,.– пояснює Ігор Тараканець.
Зараз надто важливо зафіксувати, дослідити і систематизувати знання про те, як розвивався дикий ліс без прямого втручання людини. До речі, нині для таких досліджень існує спеціальна європейська програма і можливо білокоровицькі «лісові раритети» теж будуть нею невдовзі підтримані.
