Новина

Зміни назріли. Лісова галузь потребує вдосконалення та розвитку. Цього вимагає сьогодення, до цього підштовхують  кліматичні процеси, економічний стан та  суспільство.

Ці зміни є невідворотні, і вони будуть значно ефективнішими, коли їх напрацювання здійснюватиметься за участю професійних лісівників-практиків та науковців. 

Відтак ми маємо запропонувати науково-обгрунтовану модель реформування галузі, де були би враховані  екологічні, економічні та соціальні вимоги сьогодення.

Насамперед важливими є зміни в принципах роботи державних лісогосподарських підприємств, а саме: впровадження новітніх технологій, забезпечення кожного напрямку діяльності сучасною ефективною технікою з використанням  прогресивних технологій. Варто змінити підходи і принципи до управління лісами та особливо їх охорони.

Наслідки недостатнього технічного оснащення та недоліків в організації реагувань на виклики, Житомирщина відчула під час ліквідації масштабних минулорічних лісових пожеж.

На сьогодні держлісгоспами вже немало зроблено у цьому напрямку. Реформування ж має покращити нинішню модель управління, і особливо важливим є той фактор, що за її реалізації будуть збережені усі існуючі на сьогодні підрозділи галузі 

Наріжним каменем реформування є економічно-фінансова складова. З одного боку без оптимізації витрат, ми не зможемо досягти ефекту.  З іншого боку, ми не досягнемо цілі, якщо не переглянути систему оподаткування, котра на сьогодні побудована таким чином, що підприємство, сплативши усі податки, не має фінансових можливостей оновлюватися технічно.

Більш ефективним був би  єдиний збалансований податок, котрий би передбачав, як розумні відрахування до  державної казни та бюджетів місцевих громад, так і фінансові можливості для розвитку самих лісгоспів.

Реформа матиме успіх лише в тому випадку, коли лісогосподарські підприємства зі свого боку оптимізують витратну частину діяльності, а держава зі свого боку створить сприятливі умови для розвитку галузі.

На наш погляд, реорганізація існуючих підприємств шляхом укрупнення дасть можливість зменшити  витрати,  підвищивши ефективність використання майна та засобів виробництва, оптимізувавши чисельність адмінперсоналу.

До того ж, до оптимізації чисельності ми підійдемо виважено та помірковано, лише після детального аналізу усіх штатних розписів та прорахунків економічного ефекту, звернемо особливу увагу на лісокультурну діяльність та переробку деревини.

Штат лісової охорони ж дійсно потребує переатестації. Однак ми переконані, що усі працівники, котрі мають високий професійний рівень та постійно його підвищують, в котрих є бажання працювати добросовісно та чесно на розвиток галузі,  стояти на захисті її інтересів – обовязково залишаться працювати.

Відповідно хороші професійні кадри матимуть  достойний рівень заробітної плати і повагу в суспільстві.

До обєднань держлісгоспів також підходитимемо обережно та індивідуально,  враховуючи специфіку господарювання, матеріально-фінансові можливості, територіальне розташування та геогафічні особливості. Обовязкова умова – збереження  усіх лісництв як структурних одиниць.

Саме держава має сказати своє вагоме слово у процесі реформування, адже лише укрупнення підприємств не  дасть змогу досягти високої рентабельності без зміни системи оподаткування.

Найважливіцше, аби реформа врахувала непорушність принципів комплексного та збалансованого ведення лісового господарства та сприяла ефективнішому економічно-фінансовому забезпеченню лісгоспів.

А якщо якісні зміни відбудуться і в законодавчому полі, і в самих державних лісогосподарських підприємствах – то це буде суттєвим кроком галузі  вперед.

Лісівники вміють працювати ефективно, і з підтримкою держави в системі оподаткування реформа сприятиме розвитку лісового господарства.