Акуратні клумби, кипариси, яблуні, ставочок і тиша. У вестибюлі опудала представників місцевої фауни серед зеленої флори. Більшість деталей інтер’єру – дерев’яні. Запах у приміщенні – лісовий, тому приємний. Заходжу до кабінету голови профкому підприємства Миколи Конончука, йому доручив директор, пославшись на зайнятість, розповісти і показати роботу господарства. Активний і жвавий голова профкому одразу береться до справи. Шофер Ігор тільки-но встиг розвернути «Ниву», а ми вже виходимо і знову сідаємо в машину. Їдемо на нижній склад Білокоровицького лісгоспу. По дорозі - звичні розмови про справи насущні. На носі змагання шкільних лісництв і Микола Миколайович переймається підготовкою команди: висловлює впевненість у фізичній підготовці і нарікає на брак знань юних лісоводів.
Тим часом під’їжджаємо до нижнього складу. Я не встигаю роздивитися по сторонах, витягти фотоапарат, а мені вже показують роботу здоровезного залізничного крану, що навантажує
деревину у вагони. Бригада стропальників, яка метушиться внизу під його «ногами», здається купкою мурах. Проте Володимир Юськов і Олександр Клюйко, вправно чіпляють троси під блоки з деревиною, а кран їх переносить куди треба. Мене вражає масштаб робіт. Шкода, що фотооб’єктив не в силі зафіксувати машинної краси у потрібному ракурсі.
До нашої «тісної дружної команди» приєднується начальник нижнього складу Віктор Панченко і вже на правах господаря далі проводить ексклюзивну екскурсію. Ми йдемо у цех переробки. Начальник складу на ходу розповідає про щоденну роботу переробного підприємства. У дворі в блоки складено дрова. Якісь з них – на природній підсушці, якісь – пройшли етап механічної - у сушильному цеху. Віктор Панченко каже, що колоті дрова користуються попитом, багато такої продукції іде за кордон. «Звісно, там же більше у домах камінів, ніж у нас, біля них так затишно грітися зимовими вечорами, - думаю я, - і дрова, напевно, пахнуть лісом». Мене підтримує угорська «сушилка», яка ненав’язливо гуде поруч, готує нову партію зимової приємності. В цей самий час група людей займається навантаженням заготовок пиляних дубових у фуру, продаватимуться вони на внутрішньому ринку. Розкрите «черево» фури приймає всередину подачі від автонавантажувача. В повітрі безліч невидимих, але таких дошкульних для очей, рота і вух пилинок тирси. Однак робота кипить не зупиняючись: всередині цеху виготовляються пиломатеріали обрізні соснові. Бригада у складі: Валентина Клименка, Валентина Філімончука, Світлани Чос, Олени Помінчук і Наталії Андрів за допомогою механічної стрічки, розпилює і складає вже готову продукцію. Автокаром допомагає їм Микола Гром. Мене дивує, що на підприємстві багато жінок. Робота здається важкою, ворочати колодами, не ложку до рота підносити. Начальник складу розповідає, що на підприємстві із 163 працюючих – 52 жінки. Так, здається, на вулиці часи, коли прекрасна стать не просто займається господарством, а й ще виконує чоловічу роботу, допомагає благовірним, так би мовити, заробляти кошти на утримування сім’ї.
Я дякую Віктору Панченко за розповідь і разом з Миколою Конончуком повертаюсь у контору, де економіст Білокоровицького лісгоспу Василь Філімончук доповнить мою майбутню розповідь цифрами.
- Основою успішної діяльності є фінансова стабільність підприємства, розповідає Василь Іванович. Обсяг реалізованої продукції за 8 місяців по ДБЛГ становить 70648 тис. грн. і зріс до відповідного періоду на 32,7%. При цьому зростання обсягу реалізації відбулося не за рахунок збільшення заготівлі деревини, вона скоротилась на 19,3 тис. м3. Завдяки покращенню відбору високо цінних сортиментів та запровадження електронного обліку деревини, ціна знеособленого кубометру реалізованої деревини становить 719 грн. В той же час внаслідок зростання цін на енергоносії та матеріали собівартість реалізованої продукції зросла на 60,7%, або 14,7 млн. грн.
Не на останньому місці на підприємстві питання соціальної захищеності працівників: у колективній угоді розширено розміри та перелік пільг. 626,2 тис. грн. – загальна сума, наданих пільг. За рахунок запровадження преміальних виплат, виплат за вислугу років, заробітна плата штатних працівників зросла на 21,4% і становить 4170 грн.
Розуміють у лісгоспі, що запорука успішної діяльності в забезпеченні розширеного виробництва шляхом оновлення основних фондів. Сума капіталовкладень становить 4513,5 тис. грн., в тому числі на придбання 6 тракторів МТЗ - 2191,2 тис. грн. Своєчасно сплачуються податки до бюджетів і фондів. Їх загальна сума – 21599,6 тис. грн. На жаль, внаслідок посушливої погоди лісгосп поніс значні витрати на попередження та гасіння лісових пожеж. Завдяки професійності працівників лісової охорони та інших працівників лісгоспу вдалося запобігти розповсюдженню пожеж на значні території.
«Люди – головне наше багатство», - додає голова профспілкового комітету Микола Конончук. «Тому, спільно з адміністрацією ми, як розповідалося вище, вирішуємо багато соціально-економічних питань колективу. Сьогодні ще надаємо посильну допомогу - грошову і матеріальну для проведення АТО.
Щира подяка працівникам лісокультурної справи, механізаторам, робітникам, майстрам, лісничим, начальникам цехів, ІТП та всім людям, причетним до кожного посадженого деревця. Хочемо відмітити передові колективи: Зубковицьке лісництво (лісничий А.І. Степушенко), Озерянське (В.Г. Шишук), Замисловицьке (С.Ю.Ковальчук), Білокоровицьке (П.А. Кучеренко), Жубровицький проміжний склад (ст. майстер В.І.Рудік), Білокоровицький нижній склад (В. М. Панченко), АТЦ (начальник В.М. Гром), Поясківський п/склад (ст. майстер В.П. Марчин).
Особливо відмітимо роботу ст. майстра лісу Тепеницького лісництва С.С. Павленка, лісоруба Озерянського л-тва І.І. Троца, трактористів Замисловицького л-тва В.В. Мельника і Озерянського л-тва А.В. Мельника, бригадира Поясківського п/с О.Г. Першка, водіїв О.К. Ренкаса, В.Й. Данюка, В.М. Вакуліна, Г.С. Ференця, Ю.А. Данюка, бригадирів Жубровицького п/складу В.А. Вакуліна, Білокоровицького нижнього складу В.П. Омелянчука, Жубровицького проміжного складу Г.І. Хланя, Поясківського п/складу В.М. Баланчука, Білокоровицького п/складу О.В. Куриленка.
Спільними зусиллями ми подолаємо негаразди, лісова галузь процвітатиме і добробут прийде в кожну оселю лісівників! Ми приречені на успіх і маємо жити краще!»
Я розповіла лише про один день із життя лісового підприємства, здається, звичний. Проте бувають дні, коли лісоводам ніколи глянути вгору, як було цього, для нас просто спекотного, а для них вогняного літа. Тому шануймо працю захисників зеленого храму! Вони рятують і вирощують ліси, а разом з ними і життя нашої планети.
А.АЛЕКСАНДРОВА.