Також встановлено тісний зв’язок розповсюдження мікозу сосни з осередками розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників, оскільки гриби, якими інфікують короїди дерева, допомагають їх личинкам перетравлювати деревину і тому перебувають у невід’ємному симбіозі.
Так, при огляді модельних дерев з початковою стадією всихання в зоні пожовтіння глиці виявлено маточні і личинкові ходи вищевказаних стовбурових шкідників, що характеризуються високою щільністю заселення.
Так, при закладці палєт площею 1дм2 на стовбурах дерев сосни, встановлено досить високу кількість молодих особин,
що вилітають з вихідних льотних отворів у корі.
Наприклад, для лубоїда соснового малого та вершинного короїда ця цифра становить в середньому 24 особини, для короїда шестизубого – 6-8 особин, що є ознакою незворотного патологічного процесу для заселених насаджень. Коефіцієнт енергії розмноження для даних видів
шкідників складає в середньому 2.6, що відповідає ІІ фазі
спалаху (власне спалах, тобто період, що характеризується максимальними показниками розвитку популяції). Концентрація даного виду шкідника у цій фазі спалаху дозволяє йому заселяти
також здорові деревостани, які в інших умовах можуть опиратися спробам заселення (засмолюють вхідні отвори, виділяють токсичні для комах гази).
Протягом 2013 року спеціалістами ДСЛП «Вінницялісозахист» проводились польові роботи з метою опрацювання питання по локалізації осередків методом викладки ловчих дерев в насадженнях пошкоджених сніголамом (ДП «Малинське ЛГ», ДП «Радомишльське ЛМГ» ДП «Попільнянське ЛГ», ДП «Коростишівське ЛГ»). Очікуваного позитивного ефекту це не мало. Справа в тому, що на момент викладки ловчих дерев популяція стовбурових шкідників знаходилась в активній фазі наростання спалаху – відбувалось активне збільшення якісних та кількісних показників популяції стовбурових шкідників, а насадження, враховуючи площі пошкодження стихійним лихом, не в повній мірі були пройдені санітарно-оздоровчими заходами (санітарними рубаннями суцільними, вибірковими, ліквідація захаращеності).
Основними ознаками деградації соснових насаджень в результаті поширення стовбурових шкідників з подальшим ураженням судинним мікозом являється інтенсивний характер всихання деревостану (куртинний, суцільний), поширення всихання з півдня на північ, тобто першочергово гинуть дерева на найбільш освітлених узліссях, стінах лісу та лісосік, а також дерева, що з півночі примикають до діючих осередків всихання. Площі осередків всихання коливаються в межах від 0,1 до 2,0 га. Під час всихання крони дерев сосни характеризуються поступовою зміною забарвлення глиці. Так, з початку всихання змінює своє забарвлення з темно – зеленого до світло – зеленого (салатового) майже жовтого, потім рудого. Як правило крона починає всихати з верхівки. Відмерла глиця тривалий час залишається в кроні.
Вищенаведене дає підстави зробити висновок, що кінцевою причиною всихання дерев сосни звичайної є дія комплексу негативних факторів, а саме розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників (переважно короїдів) та збудників судинного мікозу (офіостомових грибів) в умовах спалаху масового розмноження перших.
Підтвердженням вищезгаданого висновку є те, що переважна більшість осередків всихання сосни зосереджена в лісових насадженнях з найбільш сприятливими умовами для розвитку (розширення харчової бази) популяції комах - ксилофагів, а саме:
- Наявність значних за площею насаджень ослаблених стихійними природними явищами. Одними з таких являються систематичні пожежі (Олевський, Овруцький, Лугинський та Коростенський райони) та сніголам, що мав місце у 2012 році в сильній мірі і призвів до ослаблення значних за площею лісових масивів сходу та південного сходу Житомирської області (Малинський, Радомишльський, Коростишівський та Попільнянський райони).
- Ослаблення насаджень різними техногенними впливами: радіація, шкідливі викиди промислових підприємств, видобуток корисних копалин (Овруцький, Олевський, Лугинський, Коростенський райони).
- Хронічні осередки лісонасаджень уражені хворобами лісу: кореневою губкою, опеньком, які являються резерватами появи та розповсюдження вторинних (стовбурових) шкідників (Овруцький, Новоград-Волинськкий райони). Загальна площа таких осередків становить по Житомирському ОУЛМГ близько 15,5 тис. га.
- Значні за площею осередків первинних шкідників-хвоєгризів: звичайний сосновий пильщик – 11105 га (ДП «Малинське ЛГ», ДП «Радомишльське ЛМГ», ДП «Народицьке СЛГ»), сосновий шовкопряд - 960 га (ДП «Народицьке СЛГ»).
- Інтенсивні санітарні рубання вибіркові, що призводять до зрідження деревостанів.
- Недотримання санітарного мінімуму в лісах: несвоєчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів, недотримання технології очистки місць рубок, недотримання правил захисту заготовленої деревини, вивезення решток окорованої деревини в ліс, що містить велику кількість особин стовбурових шкідників – таким чином штучно створюються осередки розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників й відповідно всихання лісу.
- Переважання чистих (монокультурних) соснових насаджень, що створює сприятливі умови для виникнення певного виду патології чим і посилює його негативний вплив.
Також, важливу роль у створенні сприятливих умов для розвитку та життєдіяльності популяцій стовбурових шкідників відіграють особливості погодних умов минулих років – високі середньодобові температури та розширення меж активних температур вегетаційного періоду, що пов’язано з кліматичними змінами глобального характеру.
- Додаткову роль в ослабленні насаджень відіграють адвентивні види рослин, які потрапляючи в інші екосистеми негативно впливають на останні і внаслідок міжвидової боротьби, пригнічують місцеві види рослин. Таким небезпечним видом (за даними УкрНДІЛГА) в останні роки став еректитес нечуйвітролистий (Erechtites hieracifolius). Цей, надзвичайно «агресивний» вид, набув широкого розповсюдження в лісах Житомирщини (ДП «Малинське ЛГ», ДП «Радомищшльське ЛМГ», ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ», Поліського Природного заповідника). В ряді випадків соснові насадження, пошкоджені судинним мікозом, характеризуються наявністю в складі трав’яного надґрунтового покриву саме цього небезпечного «інтервента».
З метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами рекомендуємо дотримуватись ряду заходів, а саме:
1. Систематично проводити лісопатологічні обстеження з періодичністю відповідно до біології шкідника з метою виявлення та документального оформлення всіх осередків всихання сосни звичайної, а також включити їх до планів проведення санітарно-оздоровчих заходів.
2. Зважаючи на значні об’єми всихання насаджень та його масовість, рекомендуємо санітарні рубання суцільні проводити в рахунок рубок головного користування в стислі терміни, з метою оперативної локалізації осередків стовбурових шкідників та хвороб лісу.
3. Рекомендується проведення санітарних та інших видів рубок, що почались в зимовий період, завершити до 1 квітня. Рубки проводити із дотриманням діючих в лісовому господарстві норм та правил.
4. Очищення місць рубок проводити у відповідності до п. 42 «Санітарних правил в лісах України».
5. У відповідності до особливостей біології стовбурових шкідників, та враховуючи те, що зимуючий запас шкідника зосереджений під корою дерев (особливо в комлевій частині та пеньках), заготовлена деревина та пні ОБОВ’ЯЗКОВО мають бути окоровані. Кора, в тому числі з комлевої частини та пеньків, має бути спалена разом з усіма порубковими рештками. Категорично забороняється вивезення в лісові насадження решток окорованої деревини, яка заселена вторинними (стовбуровими) шкідниками.
6. Дотримання вимог санітарних правил в лісах України, щодо захисту заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
7. Опрацювання питання щодо впровадження в лісогосподарське виробництво застосування для контролю чисельності феромонних препаратів проти вершинного та шестизубого короїдів.
Сергій Болюх,
начальник відділу діагностики ДСЛП «Вінницялісозахист»,
Світлана Логінова,
інженер-лісопатолог І категорії ДСЛП «Вінницялісозахист»