На жаль, ліків проти таких захворювань на сьогодні немає. Лісівники можуть лише вживати певних заходів з підвищення стійкості лісів та зменшувати ризики їх пошкодження комахами та хворобами. А ще зробити все, аби не втратити деревину, адже це державний ресурс, на створення якого витрачено немалі кошти та багато часу.
Впродовж останніх років значні втрати ялинників мають Баранівський, Бердичівський, Новоград-Волинський та Попільнянський лісгоспи. Захворювання сосни ж помічено практично у всіх лісогосподарських підприємствах обласного управління лісового та мисливського господарства. Внаслідок цих процесів обсяги санітарних рубок доводиться збільшувати вдвічі, а в окремих підприємствах – і втричі. Цей факт майже повсюдно неабияк турбує громадськість.
- Воно й зрозуміло, - каже начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський, - адже мешканці прилеглих населених пунктів бачать, що в рубки відводяться не завжди стиглі насадження. Проте не завше громаді відомі справжні причини такого господарювання. Лісівники ж роз’яснюють: спостереження показують, що якщо зрізати дерево на ранній стадії захворювання – то принаймні частину деревини ще можна використати. Ще можна буде її реалізувати, щоб отримати бодай якісь кошти, які так потрібні лісівникам на лісовідновлення та на інші лісогосподарські роботи. Адже на вирощування 1 гектару лісу лише до віку 5 років витрачається в середньому 10 тисяч гривень. Частка ж державного фінансування державних лісогосподарських підприємств в загальному обсязі витрат складає всього 3-4%. Решту лісівники мають заробити самі. Тому за перше правило ставлять раціональний господарський підхід до кожної справи.
- Надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів, - роз’яснює директор Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Олександр Тарасевич. - Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.
Наразі в кожному господарстві ведеться постійний лісопатологічний моніторинг за санітарним станом насаджень з тим, щоб своєчасно виявляти осередки захворювань.
Спільно з науковцями та лісопатологами створено сітку стаціонарних піднаглядних ділянок для вивчення ймовірних лісопатологічних процесів.
Лише своєчасне втручання, з метою зменшення різних шкодочинних факторів, дозволить отримати деревину, яка ще не втратила товарної цінності, і збереже лісові масиви від деградації.
Прес-служба ЖОУЛМГ