Торік пожежна стихія локально зачепила й окремі території Радомишльського держлісомисгоспу. І хоча великих пожеж не було, все ж деякі постраждалі площі довелося відновлювати.
-- Нам довелося врахувати всі «промахи» минулих років, -- пояснює директор ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» Іван Дмитренко, -- адже клімат з весни стає все більш спекотним, а пожежі -- все більш агресивнішими. І ми маємо бути готові до подібних погодних «катаклізмів».
Насамперед ми збільшили кількісні обсяги садивного матеріалу як для себе, так і для наших сусідів з півночі області. Торішньої весни вони постраждали, як відомо, від пожеж найбільше. І там ще лишилися згарища, які необхідно швидко заліснити. Отож окрім власних потреб, ми виростили додатково близько 1 мільйона сіянців і передали Овруцькому спецлісгоспу. Це здебільшого сіянці сосни і дуба, які «дозріли» у наших теплицях.
-- В цілому садіння молодого лісу вже завершується? -- уточнюю в Івана Васильовича.
-- На своїх територіях вже практично завершили лісокультурну кампанію, залишилося засадити лише цьогорічні зруби. Ми провели потужну акцію «Створюємо ліси разом», це був такий своєрідний місячник озеленення довкілля, в якому взяли участь наші лісівники, учні шкільного лісництва, працівники місцевих адміністративних органів та соціальних служб. До речі, в цьому році у нас площі під заліснення зросли на 40 гектарів, хоча площі рубок не змінилися.
-- Яким породам надаєте перевагу?
-- Існуючу структуру порід доводиться поступово міняти і «підлаштовувати» під сучасні кліматичні зміни. Вже зараз ми запроваджуємо й інші схеми змішування лісових культур, враховуємо їх при розробці проектів. Перевага надається листяним культурам, щоб дещо обмежити хвойні насадження, які дуже вразливі до вогню. Вводимо й нові продуктивні породи, такі як модрина й бук, більш стійкіші до природних радикальних змін.
-- Для цього має бути й міцна насіннєва база?
-- Загалом, насінням ми забезпечуємо себе самі, збираємо і заготовляємо його на постійних насіннєвих ділянках. У нас для цього існують визначені площі, де ростуть елітні (плюсові) насадження із високим генетичним спадком. Ми також вимогливо ставимося до зберігання власного насіннєвого фонду, щоб його не пересушити, щоб воно не пліснявіло, а було продуктивним і високоякісним. А якщо вищий клас якості насіння, то тоді меншою буде норма його висіву. І з одного кілограма, умовно кажучи, ми можемо більше виростити продуктивного лісу.
-- Продаєте насіннєвий матеріал?
-- Продаємо, але небагато. Здебільшого -- нашим колегам із лісгоспів АПК, якщо у них існує нестача. Сучасна насіннєва база -- тверда основа майбутнього лісу, ми її розвиваємо давно. Отож маємо й тверді перспективи подальшого раціонального лісовідновлення, -- підсумовує сказане Іван Дмитренко.
