Хтось вже став постійним учасником акції, і жартуючи каже, що може вже й не тільки не слухати навчальний інструктаж від лісівників, а й сам готовий провести «майстер-клас». Утім, для тих, хто вперше виявив бажання долучитися до благородної справи є чому повчитися у спеціалістів лісової галузі. Бо це не паперову справу вершити! Тут роль відіграють навіть дрібниці.
«У першу чергу, - ділиться з нами головний лісничий Леонтій Михайлович Валенкевич, - корінчик має бути рівномірно спущений на всю глибину ямки, при цьому обов’язково дотримується відповідний рівень висоти сіянця, який має сховатися в землю. Наступним обов’язковим елементом є видалення «повітряної подушки», яка є вкрай небезпечною для молодого корінчика. І на останок контрольна перевірка на міцність посадженого саджанця – після різкого підтягування вгору він не має зрушити з місця». Ось такий ряд обов’язкових умов для посадки одного деревця! До того ж відстань між сусідами-саджанцями не довільна, а чітко до технологічних вимог – 70 см. А ще – як би ретельно лісівники не відбирали посадковий матеріал, а кожен має слідкувати, чи є в сіянця брунька, що красується на самісінькому вершечку. Бо ж якщо вона випадково зламана, або взагалі відсутня – все те марна трата і часу, і сил.
На першій ділянці, яку активісти взялися засаджувати, працювали довгенько, як-то кажуть розганялися і «набивали руку», повчальні рекомендації доводили до автоматизму. Разом з тим, обговорювали останні новини, коментували важливість даного заходу, жартували - і не встигли зоглядітися, як вже можна було знімати робочі рукавички, діставшись інформаційного стовпчика на засадженій плантації. Позаду, як свідчить паспорт ділянки, на 1,4 гектарах рівненькими рядочками вже красувався щойно створений рукотворний ліс.
Після коротенького перепочинку, під час якого працівники лісгоспу частувати гостей цілющим березовим соком, делегація учасників вирушила до наступного «фронту» робіт. Дорога повела повз висаджену в 2013 році «акційну» плантацію. Ті, кому довелося докласти і своїх зусиль до того посадкового року, з цікавістю оглянули плоди своєї праці, і без прихованого захвату щиро раділи вже досить помітним, пристойним результатам. Молоді сосонки яскраво-зеленими, змужнілими голочками красувалися на весняному сонці. Тож ця лісова картина, «намальована» власними руками, ще раз дала можливість впевнитися, що гарну справу робимо, і майбутнє в українських лісів є.
Далі робота закипіла на повну! Сонце ставало все вище над головами, а позаду, з кожною наступною хвилиною народжувався майбутній ліс. Загалом у той день представники органів місцевого самоврядування та школярі заліснили на території Городницького лісництва 3,8 га, а це в перерахунку на саджанці не мало, не багато – 24 тисячі штук.
* Цього року ми плануємо засадити 45 га лісу, що майже на 10 га більше, ніж минулого року, - розповідає лісничий Городницького лісництва Сергій Лугина. – Основну площу
нових насаджень складає сосна звичайна, плантація новорічної ялини загальною площею 1 га, а також за змішаною системою висаджується сосна, ялина, дуб, модрина.
Загалом у 2015 році в ДП «Городницьке лісове господарство» заплановано провести лісовідновлення на площі 550 га, в тому числі садіння та висівання на площі 250 га. Уже посаджено лісових культур на площі 158 га, ще на 300 га планується провести сприяння природному поновленню. Лісівники нині, аби не втратити жодної весняної днини пришвидшеними темпами йдуть до завершення лісокультурної кампанії. Адже весна цього року виявилася ранньою, і відносно вологою, тому роль тут відіграє кожна хвилина. У лісгоспі добре знають, що не тільки якісне насіння, а й чітке дотримання всієї технології посадки, включно з відповідними термінами, створюють сприятливі умови для приживання та подальшого зростання лісових культур.
Аби не проґавити і так вкрай скорочених термінів посадки лісівники звертаються за допомогою до місцевого населення. Ті ж в свою чергу і справу хорошу роблять, і заробіток пристойний мають. Бо за нинішніх економічних обставин сезонні роботи в лісі чи не єдине джерело доходу для селян.
Не за для збагачення ради, а за для доброї справи, від якої залежить майбутнє лісу, а відтак і наше майбутнє, представники влади та школярі проміняли свій робочий день в кабінеті на день допомоги землі, та спілкуванню з природою, долучившись до садіння лісу в Городниці.
Завершуючи останні рядки хтось із гурту піднявши голову і окинувши оком засаджену площу із гордістю та навіть трішки зі здивуванням вигукнув: «Невже це ми стільки посадили?!».
Альона Денисюк
Фото автора