У сучасних умовах, коли перед світовою спільнотою постало вирішення глобальних екологічних проблем, співробітництво та обмін досвідом у сфері лісового господарства виходить на новий рівень. Збереження, примноження та відтворення лісових насаджень, як головного чинника екологічної рівноваги на планеті стало спільним завданням для державних лісогосподарських підприємств. Відтак, цими днями у рамках робочого візиту на Херсонщині перебувала делегація Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства під керівництвом начальника Житомирського ОУЛМГ Віктора Сахнюка. Під час зустрічі лісівники побували у троьх лісгоспах – Cкадовському, Олешківському та Голопристанському, де ознаймилися з правилами охорони лісу від пожеж, побачили, як виявляють лісівники Херсонщини загоряння в лісі та поділилися власним досвідом у гасінні великих лісових пожеж. За даними Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства сьогодні в області налічується 172 тисячі гектарів лісів, на них створено 6 лісомисливських та 1 лісове господарств, де працюють 648 чоловік. Крім того, роботу з попередження лісових пожеж здійснюють 261 працівників державної лісової охорони, 40 пожежних автомобілів підвищеної прохідності марки ГАЗ-66 та 14 модулів на базі автомобілів УАЗ. Головне завдання лісівників – зберегти та примножити лісові багатства півдня України Віктор Сахнюк з власного досвіду знає, як боротися з вогнем, адже саме він разом із працівниками лісової охорони навесні цього року і вдень і вночі гасив палаючий ліc та боровся за людські життя. Після побаченого Віктор Анатолійович, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, підкреслив: Для упередження лісових пожеж у першу чергу необхідно працювати на випередження їх виникнення, а саме – пропаганди дбайливого ставлення до лісу, дотримання правил відвідування лісових угідь, як серед місцевого населення, так і туристів. Працівники державної лісової охорони в першу чергу повинні самі інформувати під час рейдів про правила перебування в лісі, шкоду і загрозу, яку несе пожежа та наслідки, за яке буде платити не тільки підпалювач, а всі громадяни України. Якщо не буде дерев, чим будуть дихати люди?! Люди повинні цінувати кожен сіянець, виплеканий лісівниками. Він також наголосив: Перед лісівниками сучасності стоять великі виклики, але без оновлення протипожежної техніки і обладнання, вставнолення сучасних камер відеонагляду, застосування квадрокоптерів, лісівники не зможуть швидко реагувати на виникнення пожеж та їх гасіння. Я позитивно вражений тим, що побачив на Херсонщині – у наших колег облаштовані пожежні водойми, мінералізовані смуги, протипожежні розриви і все зроблено на вищому рівні у надскрутних фінансових умовах. У свою чергу начальник Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Тетяна Касіч зазначила, що обмін досвідом в напрямку лісових пожеж завжди є актуальним, оскільки лісівники прагнуть мінімізувати лісові пожежі та максимально зберегти ліс від їх жахливих наслідків. Опісля працівники державної лісової охорони ознайомили колег з розсадниками лісництв і культурами, які висаджують на ділянках, де раніше пройшли лісові пожежі. І їм у цих непростих умовах праці є чим пишатися. Начальник Херсоснького обласного управління лісового та мисливського господарства Тетяна Касіч зазначила, що стрімкі зміни клімату останніх років призводять до того, що лісівникам необхідно експериментувати, впроваджувати нові, сучасні технології у лісовирощуванні, без яких неможливо виростити продуктивні, здорові, гарні ліси. До таких належать: вирощування у сучасних умовах з крапельним поливом сіянців сосни в розсадниках півдня України, що дозволяє досягати виходу високоякісного посадкового матеріалу, використання вологонакопичувачів-абсорбентів для обробки кореневої системи сіянців перед садінням. Презентували лісівники також і шишкосушарки і кімнати зберігання лісового насіння у Косторизівському лісництві. Вирощування сосни кримської для Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства є пріоритетним, тому що ґрунти там переважно супіщані або глинисто-піщані. Вони легкі в обробці, мають підвищену водопровідність, але не утримують вологу, добре прогріваються і швидко висихають. Істотним недоліком таких ґрунтів є збіднене біологічне життя в них, це неминуче тягне за собою брак активних та поживних речовин. Сосна кримська або Палласа забезпечує високу пристосованість до різних видів ґрунтів і захищає природу від піску. Це світлолюбна, теплолюбна порода, яка добре переносить жару. Адже в той час молоді сходи дуже вибагливі до вологи та легко піддаються шкідливим мікроорганізмам. Тому боротьбу з хворобами в лісових розсадниках необхідно проводити комплексно та своєчасно, за допомогою фунгіцидів. У Косторизівському лісництві Олешківського лісгоспу завжди проводять протруювання насіння фунгіцидами системної дії або контактними протруювачами (марганцевокислий калій) до висівання його у розсадник. Основні хвороби сіянців сосни: інфекційне вилягання (фузаріоз) сіянців, сіре та звичайне шютте. Також лісівники півдня працюють над введенням в склад лісових культур сосни жорсткої як супутньої породи, яка дозволить затримати рух піщаних арен. Прес-служба Держлісагентства
