На території ДП «Бердичівське лісове господарство» нині є насадження 36 лісоутворюючих порід, левова частина яких — хвойні. Вони, як відомо, найбільше піддаються сезонним всиханням, хоча тепер, через різкі кліматичні зміни, всихають навіть посадки дуба й дерев листяних порід. А першою жертвою так званого «парникового ефекту» стала ялина. З 2012 року бердичівські лісівники змушені були вирізати 186 тисяч кубометрів всихаючої ялинової деревини. Переважна більшість її пішла на дрова, оскільки частково вже була вражена шкідниками.
Гірка «кліматична доля» спіткала і ясен звичайний, його почав знищувати гриб-шкідник, який перебрався на Україну з Китаю. Він пошкоджує послаблені через зневоднення корені й тоді зелені стовбури ясена різко чорніють і падають. Врятувати вражені дерева вже неможливо. А зараз масово стала всихати й сосна.
— У нашому лісгоспі площі соснових насаджень — не дуже значні, орієнтовно займають 10%, але проблеми з ними виникли надто відчутні, — розповідає головний лісничий ДП «Бердичівське лісове господарство» Григорій Івасюк. — Через те, що впав рівень грунтових вод, коренева система хвойних дерев послабшала і це зменшило в стовбурі рух живильних речовин (живиці). Такі дерева став масово нищити верхівковий короїд, він швидко розмножується та перелітає на нові лісопосадки. І, на превеликий жаль, площі вражених ним угідь у лісгоспі поступово збільшуються. Тому ми змушені проводити вибіркові санітарні рубки. Це стає схоже на нескінченний марафон: тільки-но ми вирізаємо одну заражену паразитами площу, як поруч з’являється інша. Щороку доводиться «забирати» із обороту 13—15 тисяч кубометрів ослабленої сосни. Тривогу в мене викликає і стан березових насаджень, але поки що я проводжу власні спостереження і, вважаю, не варто озвучувати передчасні висновки.
А втім, ефективно боротися із навалами шкідників заважають деякі нормативні акти, зокрема, нові санітарні правила, затверджені 2016 року. Щоб вчасно розпочати санітарну рубку на зараженій території та ліквідувати осередки шкідників, необхідно пройти десятки погоджень, витратити багато часу, скласти необхідні акти і протоколи. А який результат? Поки отримали потрібний дозвіл — короїд перетворив дерева на тирсу. І хто на цьому втратив? Ясна річ, що держава, адже держлісгосп продає вже не ділову деревину, а трухляві дрова, посічені шкідниками, які потрібно чим швидше спалити.
Як тоді заплатити рентну плату державі? Зараз рентна плата дров’яної сосни становить 5 гривень, а ділової деревини — 188 гривень. Не важко вирахувати втрати. Але ж держава сама й створила ці заборони та перешкоди. Той, хто готував нові санітарні правила, мабуть, ніколи не був у лісі, не вивчав реальну ситуацію і не радився із лісівниками. То кого ж ми захищаємо: ліс чи короїдів? — резонно запитує головний лісничий Бердичівського держлісгоспу.
Ясна річ, із такою «лісовою бюрократією» короїда подолати важко. Ми пересвідчилися в цьому на конкретному прикладі, коли побували на ділянці соснового масиву, що поблизу села Мирославки й побачили вражаючу картину: ніби у шахматному порядку розмістилися осередки рудого лісу. Лісівники борються з пошкодженнями, але з’являються нові, ще більш об’ємні й небезпечні. Майстер лісу місцевого Чорнолозького лісництва Валерій Орлюк переконує, що із такими санітарними нормами, які нині діють, зупинити пошкодження сосни взагалі неможливо.
— Ви подивіться, — каже майстер, — тільки-но вирізали вражені дерева на 20 сотках, а вже через 50 метрів «червоніють» нові ділянки рудого лісу. Поки оформимо необхідні документи на проведення там санітарних заходів, як з’являються «яскраві плями» далі, по всьому масиву. Прикро й те, що майже все нами зрізане — дров’яна маса. Наприклад, на цій санітарній ділянці площею 0,2 га ми заготували всього 3 кубометри ділової деревини і 66 кубометрів дров. Хіба це господарський підхід? — обурюється Валерій Орлюк.