« Для реального зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій варто використовувати не тільки інженерно-технічні заходи, але й екосистемний підхід, - ділиться враженнями від поїздки Сергій Жила. - Суть цього підходу полягає в тому, що необхідно створювати екосистеми, ландшафти, котрі би були більш стійкими до впливу стихійних явищ (паводків, пожеж, шквальних вітрів тощо). В Україні підхід до проблем стихійних явищ лишився незмінним з радянських часів: в нас завжди є конкретні винуватці в тому, що сталася надзвичайна ситуація. Вважається, що варто змінити одного фахівця на іншого - і проблема вирішена. Розрахунок ризиків надзвичайних ситуацій в Швейцарії проводиться на 100 років. Такі сучасні підходи до проведення попереджувальних заходів та ліквідації наслідків стихійних явищ варто було б запроваджувати і в Україні.»
На Поліссі України ризики виникнення повеней і розміри збитків від них значно менші у порівнянні з пожежами. Результати ж пожежного періоду 2015р. вказують на те, що в Поліссі для зниження пожежонебезпечної ситуації та зниження ризиків усихання деревостанів необхідно проводити додаткові заходи з відновлення боліт. Бо різке зниження рівня ґрунтових вод зумовило повне пересихання нижнього мохово-торфового шару і ускладнило можливості для гасіння пожеж. На сьогодні заповідник не має в достатній кількості техніки, здатної гасити пожежі на болотах. Три пожежних автомобілі та один трактор не можуть зарадити лихові в тих природних умовах.
В рамках спільного з ЄС проекту «Адаптація управління природоохоронними територіями Полісся України за умов потепління клімату» В Поліському заповіднику була проведена апробація різних заходів щодо впливу різноманітних негативних факторів. З протипожежних заходів розглядались рекомендації щодо створення протипожежних смуг навколо масивів боліт, посилення обводнення боліт, створення протипожежних розривів методом проведення весняних керованих або цільових підпалів на обмежених протипожежними смугами ділянках лісу.
«Такі малозаселені людиною території, як район Поліського заповідника, доцільно було б утримувати в заболоченому стані з природним гідрологічним режимом. Це дало би змогу зменшити розміри збитків від посухи в лісовому, сільському господарстві та зменшити ризики втрат біорізноманіття,» - переконаний пан Жила.
Наталія Горай,
спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ Житомирського ОУЛМГ