Та чи варто повторюватись, на скільки знаковий цей день для випускників, адже він є початком нового етапу в їх житті – творити нову історію Народиччини, Житомирщини, України, світу. У ці святкові миті батьки по-особливому хвилюються, знаючи – тепер їх діти практично дорослі. Лишається тільки не забувати настанов педагогів і прагнути нових звершень, а головне – лишатись щирими і добрими, справжніми патріотами свого отчого краю.
З такими словами 26 травня до школярів Новорадчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів звернувся директор ДП “Народицький спецлісгосп” Василь Приходько вітаючи їх із завершенням навчання.
Урочиста частина свята була сповнена хвилюючими моментами та піднесеним настроєм, зворушливими словами від першокласників та учителів, директора Олени Луцько, в. о. старости села Ірини Невмержицької, а також шанованих гостей – начальника відділу освіти селищної ради Наталії Бортник, депутата районної ради Олексія Саливонника та вже згаданого Василя Петровича. Керівник лісового господарства щиро побажав випускникам успіху, жаги ставати ще кращими, сильнішими та успішними, а також подякував педагогічному колективу за гарну роботу та досягнення учнів.
Крім того, Василь Приходько, продовжив гарну традицію та вручив випускникам цінні подарунки, а всім учням – солодощі. Не лишився без уваги директора лісгоспу і колектив вчителів, як отримали для професійних потреб коробку офісного паперу.
Не зупиняючись на цьому, Василь Петрович запитав, що потрібно школі, щоб зустріти перший дзвоник? І, як повідомила очільниця навчального закладу вже перед самим виходом номеру – на їхнє прохання адміністрація ДП “Народицький спецлісгосп” надала школі необхідні для поточного ремонту засоби – вагонку, фарби тощо.
“Певно, якби попросили літака, то Василь Петрович і його б нам подарував”, – відзначає доброту душі Василя Приходька Олена Луцько, і не дарма – вже не перший рік Новорадчанська школа отримує як від лісгоспу так і від його очільника особисто матеріальну допомогу на перший та останній дзвоники, літні канікули та й в цілому протягом навчального року (зокрема, одним з таких подарунків була супутникова антена). А ще учні школи завжди отримують від Василя Петровича солодкі презенти до своїх “професійних” свят: Дня Святого Миколая, Новоріччя та інших, а також різні шкільні набори тощо. І знаєте, завдяки такій дійсно батьківській підтримці, кожного року виходячи зі стін рідної школи колишні діти навряд чи забувають, що вчилися для того, щоб розум і серце віддавати людям та суспільству, що їх зростило – бо в них є на кого рівнятися.
Андрій МАЙОРОВ