Заказник місцевого значення «Вовчі острови»,що в Ємільчинському лісництві, недавно вступив у четверте десятиліття свого існування. Зафіксований як болотний масив, регулятор водного режиму р. Уборті.
Звідки така назва? Колись селяни, які вміли пробратися вглиб заболоченого лісу в пошуках чогось корисного для себе, запримітили там на деяких пагорбах вириті вовками нори. В народі це закріпилося спочатку як застереження, а тепер сприймається просто як оригінальна назва.
Слідопити з Ємільчинського держлісгоспу гарантують, що одна вовча сім’я на території заказника є й тепер. Хоча, і це по-людськи зрозуміло, охочіше говорять про лосів, що полюбили це місце, косуль, глухарів та рябчиків.
Особливо пишаються буяючим тут рослинним світом, де кожному зеленому другові знайдено корисне застосування. Верес – для меду, багно – для чаю, після якого так легко дихається…
А хваляться насамперед мохами.
– Таких ніде нема!
Споконвіку місцеві забудовники «дерли» (як кажуть тут) білий мох – сфагнум, сушили і перекладали ним колоди при будівництві житла. Висловлюючись по-сучасному, використовували як теплоізоляційний матеріал. Знахарі користувались ним як перев’язочним матеріалом – у сучасній літературі пишеться, що це застосовувалося ще з ХІ століття.
Розкішні сфагнові подушки перемежовуються в заказнику високими купинами пухівки піхвястої – багаторічного щільнодернистого представника родини осокових. Цю трав’янисту рослину тут назвали смичаєм – бо «висмикували» найкращі стебла для виготовлення щіток.
…Лише тридцять років заказнику. А як змінилося життя навколо нього! Приміром, уже не зустрінеш ніде тих податливих сіро-зелених щіток із трави – нині всі в’яжуться зі штучних ниток. І вже можливо лише в одну із тисячі сільських новобудов закладають сфагнум. Як швидко все минає, затягується забуттям – як оця лісова дорога в глибини заказника, на узбіччі якої лише досвідчені лісівники вгадують зарослий фундамент здавалося б недавно міцної домівки.
А може, натішившись прогресивною хімією, ми ще перепросимо й по-новому поглянемо на дідівські цінності?
Спеціалісти вже говорять про великі перспективи виготовлення зі сфагнуму дезодоруючих засобів. Дедалі частіше до нього звертають погляди фармацевти та медики: бактерицидні та гігроскопічні властивості моху роблять його незамінним при сильних кровотечах і гнійних ранах, сфагнол пригнічує ріст і життєдіяльність таких мікроорганізмів як кишкова паличка, холерний вібріон, золотистий стафілокок, сальмонела. Бактерицидну властивість сфагнолу почали використовувати фірми, які гарантують, що їхня продукція найкраще перешкоджає загниванню коренів рослин. Та й у будівельній справі тепер дуже дорого цінується ізоляційний матеріал у вигляді пластинок, порошку, виготовлених із цього моху. У найтривожнішій нині сфері – екологічній – сфагнум почали застосовувати для моніторингу чистоти повітря.
