На території ДП "Ємільчинське ЛГ" квітне багно болотне - одна з найефективніших рослин в лікуванні дихальних шляхів.
Осередки місцезростання цієї рослини зустрічаються у всіх 7 лісництвах лісгоспу.
Найприємніша зустріч з цією рослиною звичайно, зараз - вона дуже гарна і духмяна. Листя, гілки, а особливо квіти, пилок і насіння мають різкий, дурманячий запах — через вміст у рослині ефірної олії.
Місцеві жителі нарекли її "багниця ", проте назва рослини все ж "багно", іноді ще "розмарин лісовий" або "болотний дурман" - походить від давньоруського слова «багулити», що означає отруювати, а забутий у наш час прикметник «багульний» означає — отруйний, дурманячий, терпкий, міцний.
Багно болотяне представлене в наших лісах як чагарник з вічнозеленим листям, яке на сонці, особливо під осінь, набуває буро-брунатного відтінку. Темно-зелене листя залишається лише на кущах, які ростуть у тіні, або в тих, що перезимували під снігом.
Настій з багна звичайного широко застосовується в традиційній та народній медицині. Інгаляції з настою допомагають при лікуванні та профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів, оскільки мають протизапальну, антибактеріальну та противірусну дію.
Росте багно у заболочених і сирих соснових, рідше мішаних лісах, на торф'яних болотах. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні.
Пагони багна збирають під час цвітіння (травень — липень), зрізуючи їх ножами, секаторами або серпами. Для збереження заростей на одній і тій же площі зрізувати пагони можна не частіше як раз у два-три роки, залишаючи третину гілок незрізаними.
Промислова заготівля багна може бути здійснена лише за наявності єдиного дозвільного документа - Лісового квитка.
"Ця рослина отруйна, тому при використанні треба бути максимально обережними,але помилуватися квітами,в міру подихати пряним, теплим, терпким повітрям, коли цвіте багно принесе лиш користь - розповідає Олександр Бос,начальник відділу лісового господарства ДП "Ємільчинське ЛГ". Спалити(з обережністю) гілочку,навіть вдома,щоб не так діймали комарі і мошки буде гарною альтернативою хімічним засобам."
В народних переказах багну приписують чимало чарівних властивостей. В одних місцях вважали,що з його допомогою можна навести безумство,викликати злого духа, в інших багно шанували, як діюче любовне зілля.
Правда це чи вигадка судити не беремося,проте точно відомо,що
усі види багна — хороші медоноси, як і інші вересові. Але мед із багна вважають отруйним (так званий п’яний мед), його не радять вживати, не прокип’ятивши. Взагалі пилок не радять збирати й бджолам, але бджоли не знають про це і все одно роблять п’янкий мед із квітів багна. А люди, хоч і знають, що такий мед не варто вживати, все одно вживають. Проте найкраще його призначення — використовувати для розвитку бджолиних сімей.
